• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Протидія Булінгу

Телефони довіри

Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000
Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
Національна поліція України 102

СТОП БУЛІНГ!

13 лютого 2019 року в ДНЗ «Глухівське вище професійне училище» відбулася зустріч учнів та педагогів з представниками Глухівського міськрайонного відділу ДРАЦСу ГТУЮ у Сумській області з питання протидії булінгу. Адже саме в наш час ця проблема є особливо актуальною серед учнівської молоді. У формі конструктивного діалогу було розкрито поняття «булінгу» та його види, звернено увагу на ситуації прояву та адміністративну відповідальність за вчинення та замовчування факту цькування.

/Files/images/bulng_zags/DSC01687.JPG

/Files/images/bulng_zags/DSC01673.JPG

/Files/images/bulng_zags/DSC01665.JPG

/Files/images/bulng_zags/DSC01647.JPG

/Files/images/bulng_zags/DSC01643.JPG


План заходів щодо профілактики булінгу на 2018-2019 н.р.

/Files/images/bulng/Безімя.jpg

/Files/images/bulng/Безымянный2.jpg

/Files/images/bulng/Безымянный3.jpg


ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ НА ДОВЕДЕНІ ВИПАДКИ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Механізм взаємодії учасників освітнього процесу у разі виявлення випадку жорстокого поводження дітей

За дотримання законодавства щодо захисту прав неповнолітніх у навчальному закладі відповідальність несе керівник навчального закладу. Тому в кожному навчальному закладі повинно бути проведено оцінювання службових приміщень (роздягальні, душові кабінки, туалетні кімнати) та шкільного подвір’я на предмет небезпеки (тобто переглянути, у яких з них діти та підлітки можуть бути ізольованими та травмованими.)

З метою профілактики випадків насильства необхідно посилити контроль за чергуванням вчителів на перервах. Адже учні не повинні залишатися без нагляду дорослих. Нижче ми пропонуємо алгоритм дій працівників навчального закладу освіти (розроблено С. Буровим — експертом з прав людини) у разі виявлення факту насильства над дитиною.

Алгоритм дій працівника навчального закладу у разі виявлення випадку насильства над дитиною

1. У випадках, коли ви маєте підозри жорстокого поводження з дитиною або є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, інших працівників навчального закладу або інших осіб), ваші дії:

· Повідомити про це в усній чи письмовій формі адміністрацію навчального закладу.

· Самостійно письмово повідомити про це службу у справах дітей, відділ освіти.

· Самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження з дитиною кримінальну міліцію у справах дітей або будь-якого працівника органів внутрішніх справ.

2. У випадках, коли до вас звернулася дитина з усною скаргою щодо жорстокого поводження з нею, ваші дії:

· Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до адміністрації навчального закладу;

· Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до територіального підрозділу служби у справах дітей;

· Оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до органів внутрішніх справ.

Дії адміністрації навчального закладу у разі отримання повідомлення про жорстоке поводження з дитиною

У разі звернення дитини, її батьків (осіб, які їх замінюють) або працівника навчального закладу до представника адміністрації навчального закладу щодо жорстокого поводження з нею, адміністратор зобов’язаний, якщо звернення (повідомлення) усне, оформити це повідомлення письмово, зазначивши, від кого та коли (дата, час) воно отримано. Звернення має бути оформлене належним чином, відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» (має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання; письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Необхідно терміново (протягом однієї доби) передати цей документ до територіального підрозділу Служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Служба у справах дітей має належним чином зареєструвати це повідомлення відповідно до вимог законодавства України.

Чого не слід робити

За жодних умов не треба замовчувати виявлені факти жорстокого поводження з дитиною або реальної загрози вчинення насильства над нею.

По-перше, нехтування проблемою призводить до погіршення ситуації та може вилитися в набагато гірші наслідки.

По-друге, навчальний заклад несе відповідальність за дотримання норм законодавства щодо захисту прав дитини, а тому керівник навчального закладу може притягнути педагогічних працівників у зв’язку з порушенням правових норм навчально-виховного процесу до дисциплінарної відповідальності.

Також не слід намагатися самотужки вирішити проблему. Це може призвести до порушення законодавства та може бути небезпечним. Далі справа є компетенцією установ, організацій і посадових осіб, до яких було передано звернення чи повідомлення. Законодавством передбачено інформування заявника (особи, яка здійснила повідомлення або звернення), а також у самому зверненні може бути зазначено, що заявник бажає бути поінформованим про подальший перебіг справи, бути присутнім під час розгляду звернення.


Порядок подання заяви про випадки булінгу (цькування) у ДНЗ «Глухівське вище професійне училище»

1. Виявлення факту булінгу (цькування)

1.1. Здобувачі освіти ДНЗ «Глухівське вище професійне училище» повинні одразу проінформувати (в будь-який доступний спосіб) дорослих (батьків, педагогічних працівників, класного керівника, майстра виробничого навчання тощо), представника адміністрації, соціального педагога, психолога, медичну сестру про факт здійсненого булінгу (цькування) свідком якого вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

1.2. Педагогічні працівники або інші працівники ДНЗ «Глухівське вище професійне училище» повинні повідомити керівника закладу про факт булінгу (цькування) свідком якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

2. Повідомлення про факт здійснення булінгу

2.1. Невідкладно звернутися з офіційною заявою (конфіденційність гарантується) про випадок булінгу (цькування) до керівника закладу освіти. Зразок заяви

3. Розгляд звернення

3.1. Керівник закладу освіти видає організаційний наказ про проведення розслідування та скликання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування).

4. Робота комісії з розгляду випадку булінгу (цькування)

4.1. Визначення кваліфікації випадку:

– БУЛІНГ (цькування);

– одноразовий конфлікт (сварка) / НЕ БУЛІНГ.

4.2. Надання висновку та аналітичного звіту про розслідування керівнику закладу. Рішення комісії реєструються в окремому протоколі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

5. Прикінцеві заходи щодо розгляду випадків булінгу (цькування)

5.1. Видання підсумкового наказу про наслідки розслідування випадку булінгу (цькування).

5.2. Направлення відповіді заявнику (заявникам).

/Files/images/bulng/Безымянный1.jpg


Штрафи за цькування, які передбачені законом

Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 грн. або від 20 до 40 годин громадських робіт.

Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700—3400 грн.) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

/Files/images/bulng/8bfe5ede0b2da697b7a2aa9147e2fe6a.png


ЄДИНІ ПЕДАГОГІЧНІ ВИМОГИ ДО УЧНІВ ДНЗ «ГЛУХІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ»

І. Загальні положення

1.1 Єдині педагогічні вимоги до учнів у навчальному закладі базуються на законах України, постановах Міністерства освіти і науки України та органів місцевого самоврядування, Статуті училища.

1.2 У випадку порушень Єдиних педагогічних вимог до учнів можуть бути вжиті такі стягнення:

- усне зауваження;

- винесення догани, включно із занесенням догани в особисту справу учня;

- відрахування з навчального закладу.

1.3 Постійно турбуватися про авторитет і честь училища, поважати традиції навчального закладу.

1.4 Виконувати правила внутрішнього розпорядку училища, а також під час проходження виробничої практики — на підприємстві, установі, організації.

1.5 Берегти власний час та час інших, майно училища, економити матеріали, воду, паливно-енергетичні ресурси.

1.6 Брати активну участь у громадському житті училища.

1.7 Приділяти особливу увагу питанням особистої та громадської гігієни, у тому числі не смітити, не палити, не вживати спиртні напої.

1.8 Виконувати під час проходження виробничої практики вимоги нормативно-правових актів, які регулюють працю працівників відповідних підприємств, установ, організацій.

1.9 Дотримуватись правил охорони праці та техніки безпеки під час практичного навчання і виробничої практики.

1.10 Не пропускати занять без поважних причин, не запізнюватись на уроки та вранішні лінійки.

1.11 Забороняється користуватися мобільними телефонами під час навчально-виховного процесу.

ІІ. Прихід в училище

2.1. Приходити в училище чистим та охайним, за 15-20 хвилин до початку занять.

2.2 Біля входу до учбового корпусу та гуртожитку ретельно витирати взуття.

2.3 Біля дверей не товпитися, пропускати вперед дорослих та жінок.

2.4 Мати чисте волосся та охайну зачіску, хустинку для носа, гребінець.

2.5 Увійшовши в корпус, зняти головний убір.

2.6 Рухатися, дотримуючись правої сторони.

2.7 Забороняється приносити до училища та на його територію з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом зброю, вибухові або вогненебезпечні предмети і речовини; спиртні напої, наркотики, інші одурманюючі речовини та отрути, газові балончики.

2.8 Запізнившись, отримати дозвіл на допуск до навчання у викладача.

2.9 У разі відсутності учня на заняттях, необхідно представити майстру в/н довідку з лікарні або інший документ, який свідчить про причини відсутності.

ІІІ. Відношення до майна і території училища

3.1 Усі учні зобов’язані берегти училищне майно, дбайливо ставитись до своїх речей та речей товаришів.

3.2 У кожному підручнику треба мати закладку. Не можна виривати або загортати сторінки, робити на книзі помітки чи малюнки. В разі пошкодження або втрати навчального підручника, книги учень або його батьки відшкодовують їх вартість. У кінці року повертати вчасно до бібліотеки.

3.3 Брати участь у створенні та відновленні матеріально-технічної бази кабінетів, майстерень, лабораторій, спортивних майданчиків шляхом виготовлення наочних посібників, інвентаря, пристосувань. Учні-випускники повинні передати все це учням молодших курсів у відмінному стані.

3.4 Доглядати зелені насадження, не ходити по газонах і клумбах, а при їх пошкодженні – відновити.

ІV. Поведінка
Поведінка на загальній лінійці училища:

4.1 Приходити на лінійку за 5 хв. до початку, зайняти своє місце в строю.

4.2 Чітко виконувати команди осіб, які керують шикуванням, не розмовляти, стояти рівно.

4.3 На привітання чергового по училищу чітко відповідати “Доброго ранку!”.

4.4 Після лінійки разом з групою прямувати на заняття згідно розкладу.

На уроках теоретичного навчання:

4.5 Після дзвінка зайняти своє місце у навчальному кабінеті.

4.6 Приготувати все необхідне для уроку. На парті потрібно мати: підручник, зошит, ручку, олівець, лінійку та інші обладнання для даного уроку.

4.7 Не дозволяється на робочому місці тримати сторонні речі.

4.8 Під час уроку входити до кабінету та виходити з нього, пересідати, задавати питання, доповнювати відповіді товаришів — тільки з дозволу викладача.

4.9 На уроці не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших товаришів від занять розмовами, іграми й іншими справами, що не стосуються уроку, займатися сторонніми справами. На запитання викладача відповідати аргументовано, послідовно, підкріплювати відповідь прикладами.

4.10 Коли до кабінету та лабораторії заходять викладачі, майстри в/н і представники адміністрації, чи хтось із дорослих – вітати їх вставанням з місця.

4.11 Після слів викладача “Урок закінчено, до побачення!” дружно встати, поставити на місце стільці, відповісти “До побачення!”, не затримуючись, вийти з кабінету.

4.12 Після закінчення останнього уроку, або за необхідності, черговим прибрати кабінет та здати його завідуючому кабінетом.

На уроках виробничого навчання:

4.13 Приходити в майстерню за 5 хвилин до початку робочого дня.

4.14 До початку роботи перевірити справність робочого обладнання, наявність необхідних інструментів, про всі недоліки доповідати майстру.

4.15 Дбайливо і охайно поводитись з устаткуванням, інструментом і документацією.

4.16 Не приступати до роботи, не з'ясувавши до кінця порядок її виконання. Виконувати роботу тільки з дозволу майстра виробничого навчання.

4.17 Під час роботи виконувати завдання згідно інструкцій та технологічних карт, дотримуватись правил з охорони праці.

4.18 По закінченню роботи привести в порядок робоче місце, зібрати інструмент і вироби.

4.19 Суворо дотримуватися вимог з техніки безпеки.

На перерві:

4.20 Черговому провітрити приміщення, підготувати його до уроку.

4.21. Не смітити і не палити у приміщеннях і на території училища.

4.22 Під час відвідування туалетних кімнат не засмічувати каналізацію сторонніми предметами (ганчірки, папір, вата та інші предмети).

4.23 Після відвідування туалету вимити руки.

4.24 Йдучи по сходах, необхідно триматися правої сторони, не бігти та не перестрибувати через декілька сходинок.

4.25 По дзвінку необхідно прибути в аудиторію згідно розкладу та приготуватися до уроку.

В їдальні училища

4.26 Заходити в їдальню по запрошенню чергового майстра або викладача.

4.27 Перед прийняттям їжі зняти верхній одяг та старанно вимити руки.

4.28 В приміщенні їдальні не шуміти, дотримуватися черги.

4.29 Заборонено виносити їжу і напої за межі їдальні

4.30 Під час перебування в їдальні учням слід дотримуватися гарних манер і правил етикету.

4.31 Використаний посуд після їжі учні прибирають самі.

4.32 Поважати працю робітників їдальні. Пам’ятати, що чисто не там де прибирають, а там де не смітять.

На вечорі відпочинку, позакласному заході:

4.33 Готуючись до вечору, випрати і випрасувати одяг, почистити взуття, привести в порядок зачіску.

4.34 Швидко виконувати розпорядження та прохання організаторів вечора.

4.35 Якщо на захід прийшли гості, необхідно привітатися з ними та провести на вільне місце.

4.36 Уважно слухати тих, хто виступає, зустрічати і проводжати їх оплесками.

4.37 У танцювальному залі поводити себе скромно, не привертати до себе зайву увагу, турбуватися про красу рухів.

4.38 Запрошувати один одного до танцю, дотримуватися правил етикету, ввічливо дякувати партнеру.

V. Участь у громадському житті училища

5.1 Виконувати громадську роботу згідно єдиних систематичних заходів та планів.

5.2 Допомагати невстигаючим, виявляти ініціативу, не боятися відповідальності.

5.3 Розвивати в собі виконавчу дисципліну, пунктуальність, уміння підкорятися товаришам і старшим, прямоту, чесність.

5.4 Не сердитися на справедливу критику, визнавати та виправляти помилки.

5.5 Бути готовим до організаторської діяльності: знати права та обов’язки організатора, рішення приймати колективно, боротися з безвідповідальними відношеннями до порученої справи.

VІ. Спілкування з дорослими та товаришами

6.1 Звертатися до старших на “Ви” та ім’я та по-батькові, вітатися першим, поступатися дорогою і своїм місцем.

6.2 Звертаючись до будь-кого з проханням, вживати слова: “Будь ласка”, “Будьте ласкаві”, за допомогу дякувати словами: “Дякую”, “Дякую Вам”.

6.3 Заходячи в кабінет, постукати, привідкрити двері, запитати дозволу: “Дозвольте зайти”.

6.4 Не втручатися в розмову старших.

6.5 Бути стриманим у ставленні до жінок, дівчат.

6.6 Звертаючись до товариша, називати його по імені, не вживати прізвиська, розмовляти на невеликій відстані.

6.7 Дотримуватись правил ввічливості. Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.

6.8 Фізична конфронтація, залякування, знущання, цькування (булінг), насильство, у тому числі із застосуванням електронних комунікацій (кібербулінг), що вчиняються стосовно учасників освітнього процесу, є неприпустимими формами поведінки.

VII. Вимоги до проживання в гуртожитку

7.1 Знати і суворо дотримуватися правил внутрішнього розпорядку і розпорядку денного в гуртожитку.

7.2 Підтримувати чистоту і порядок у житлових кімнатах, місцях загального користування і брати участь у всіх видах робіт, пов'язаних із самообслуговуванням, щоденно прибирати жилі кімнати і блоки.

7.3 Дбайливо ставитися до державної власності – приміщень, обладнання, майна гуртожитку, економно витрачати електроенергію і воду.

7.4 При залишенні кімнати необхідно вимкнути світло, зачинити вікна, здати ключ від кімнати черговому вахтеру.

7.5 Своєчасно давати заявки на ремонт електричного, сантехнічного обладнання.

7.6 Відшкодовувати заподіяні матеріальні збитки у відповідності з діючим законодавством.

7.7 Про всі надзвичайні події у гуртожитку терміново сповіщати коменданта гуртожитку і учнівську раду.

7.8 Дотримуватися правил техніки безпеки при користуванні електричними приладами, не встановлювати без дозволу адміністрації гуртожитку додаткові електроспоживчі прилади (особисті електропобутові прилади і радіоапаратура мешканців підлягають реєстрації у коменданта гуртожитку).

7.9 При залишенні гуртожитку на довгий час (більше 1-го тижня), а також при виїзді, на канікули або практику, письмово попереджувати коменданта гуртожитку (вказати адресу, куди вибув), одержане майно і ключі від кімнати здати коменданту гуртожитку, а особисті речі – до камери схову.

7.10 По закінченні навчання в навчальному закладі або при достроковому позбавленні права на мешкання, виїхати із гуртожитку, повідомити про це вихователя.

Забороняється:

- самовільно переселятися із однієї кімнати в іншу;

- переробляти і переносити інвентар і меблі із однієї кімнати до другої або виносити із робочих кімнат;

- прати білизну, чистити одяг і взуття в жилих кімнатах;

- наклеювати або прибивати на стінах і шафах об'яви, розклади, фотографії, малюнки та інше;

- проводити переробку і ремонт електроустаткування, вмикати електроопалювальні прилади в жилих кімнатах;

- самовільно замінювати дверний замок;

- приносити і вживати спиртні напої, палити в жилих і робочих кімнатах, з'являтися до гуртожитку у нетверезому стані;

- створювати шум, а також вмикати радіотелевізійну апаратуру на гучність, яка перевищує чутність кімнати;

- тримати домашніх тварин;

- залишати гуртожиток після 22 00.

VIIІ. Відрахування учнів

8.1 Учень може бути відрахований з училища за:

- власним бажанням;

- незадовільну успішність, поведінку;

- невиконання вимог навчального плану та навчальних програм;

- вироком суду, що набрав чинності;

- грубі порушення навчальної дисципліни або правил внутрішнього розпорядку училища;

- невиконання Єдиних педагогічних вимог.

8.2 Учень при відрахуванні може бути атестований за досягнутим рівнем кваліфікації.


/Files/images/bulng/19-02-07-7.jpg

/Files/images/bulng/1.jpg

/Files/images/bulng/images (1).jpg

/Files/images/bulng/main.jpg

/Files/images/bulng/Zupinimo-buling-razom-2.jpg


ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

Практично в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань. Булінг – достатньо нове поняття в нашому житті, але явище, яке воно визначає, на жаль, нам добре і давно відоме. У художній формі ця проблема була розкрита в радянському фільмі «Опудало» (рос. «Чучело»). Що ж це за явище таке, де дитина стає «білою вороною» та «цапом- відбувайлом», а сьогодні жертвою булінгу?

БУЛІНГ (від анг. bully – хуліган, задирака, насильник) – визначається як утиск, дискримінація, цькування. Вчені визначають шкільний булінг як тривалий процес свідомого жорстокого ставлення з боку однієї дитини або групи дітей до іншої дитини або групи інших дітей.

На сьогодні булінг перетворився на доволі поширене явище, за яким стоїть ціла низка соціальних, психологічних та педагогічних проблем. Булінг – це не просто бешкет та пустощі. Це особлива форма взаємовідносин, яка ґрунтується на дискримінації, насильстві та агресії.

Найчастіше булінг відбувається в місцях, де контроль з боку дорослих менший або відсутній взагалі. Це можуть бути: їдальні, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики.

Знущання найбільш поширені в початковій або середній школі, рідше у старшій. Однак, необхідно відмітити, що в старшій школі булінг набуває більш прихованого характеру. Кривдники-хлопці частіше застосовують фізичне насильство, дівчата – дражняться, поширюють чутки, ігнорують та бойкотують жертву. Фізичне насильство найбільш помітне, найскладніше помітити психологічне насильство.

Види булінгу

Сьогодні набирає обертів кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.

Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо.

Економічний булінг – крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо.

Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.

Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти тощо.

Соціальна структура булінгу виглядає так: переслідувач (переслідувачі), свідки, жертва.

Жертви булінгу зазнають чимало страждань. Цькування спричиняє небезпечні довготермінові психологічні наслідки – низька самооцінка, самотність, відсутність почуття безпеки, депресія і навіть суїцидальні настрої.

Хто такий переслідувач? Це дитина, яка невпевнена в собі і під цією маскою приховує свою слабкість і неспроможність. Із переслідувачами підтримують дружні відносини, тільки щоб самим не стати жертвою і таким способом намагаються себе захистити від насмішок і будь-якого прояву знущання.

Для переслідувача часто характерні такі риси: вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють; часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів); не виявляють співчуття до своїх жертв; якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Є діти, які можуть з однаковою ймовірністю стати як переслідувачем, так і жертвою. Це агресивні діти і скаржники. З одного боку, всі ці якості можуть стати причиною неприязні однолітків, з іншого – саме ці якості іноді дозволяють дитині отримати владу над іншими і утримувати її. Варто пам’ятати, що дитина-переслідувач так само потребує уваги і допомоги педагога та шкільного психолога, як і дитина-жертва. Часто переслідувачі походять із кризових сімей, де батьки постійно сваряться, не приділяють дитині належної уваги, зловживають алкоголем, або й взагалі така дитина може бути свідком чи жертвою домашнього насильства.

Жертвою булінгу найчастіше стають діти з незвичайною зовнішністю (помітні шрами, косоокість тощо або ж зовнішністю, не звичною для даної громади, – інший колір шкіри, розріз очей тощо); замкнуті і сором’язливі діти, з низькою самооцінкою, неуспішні у спілкуванні; діти, у яких немає друзів серед однолітків (більш успішні в спілкувані з дорослими; часто діти зі специфічними інтересами, що призводить до сприйняття їх як «диваків», талановиті та обдаровані); фізично слабші за однолітків хлопчики; у молодших класах – неуспішні у навчанні, неохайно одягнені діти.

Жертвою булінгу може стати дитина, погляди якої відрізняються від загальноприйнятих у даному колективі, нові учні у класі, родина якої була активним учасником протестних акцій. Діти можуть не розказувати про ці випадки нікому з дорослих. Особливо це стосується хлопчиків, від яких батьки через поширеність гендерних стереотипів вимагають, щоб ті були мужніми і протистояли цькуванню.

Варто пам’ятати, що важливим аспектом для дитини, яка страждає від цькування у навчальному закладі, є достатня любов, підтримка, здорові відносини у сім’ї, а також наявність активного соціального життя в поза урочний час – участь у гуртках, наявність друзів із схожими інтересами тощо. Є випадки, коли доведені до краю діти вчиняють самогубство або ж брутально розправляються з однокласниками (випадки масових розстрілів у школах).

Що робити?

Булінг є руйнівним не лише для жертви і агресора, а для всієї спільноти. Вилікувати спільноту, в яку встиг вкорінитися булінг, вкрай важко, бо кожний з учасників звикає до моделі стосунків жертва-агресор-глядачі і продовжує відтворювати таку взаємодію в одній з ролей.

Значно дієвіше – профілактика, недопущення встановлення такої системи стосунків, послідовне плекання атмосфери поваги і співпраці. Тож, реагувати має той, хто першим помітив зміни у стосунках групи чи класу.

Найкраще, якщо це буде дорослий, який чимало контактує з групою і має певний рівень довіри підлітків (вчитель, класний керівник, майстер, тренер тощо).

Що робити для профілактики булінгу:

1. Уникати приниження дітей і підлітків дорослими, особливо публічно.

Ніякого висміювання зовнішнього вигляду, манери поведінки чи загострення уваги на невдачах і помилках. Лише конструктивне обговорення конкретних дій, і то наодинці.

2. Утримуватись від надмірного захвалювання когось, виставляння його в приклад іншим. Вчителі рідко замислюються над тим, що це також є різновидом булінгу, бо супроводжується неприємними емоціями (ніяковінням з одного боку, заздрістю або презирством з іншого) і також веде до сепарації від решти.

3. Неперервно транслювати ідею про неприпустимість приниження людської гідності, насилля. Демонструвати, що це не є круто.

4. Категорично присікати найдрібніші обзивання. Навіть якщо принизлива форма спілкування властива в родині, неухильне повідомлення "тут це неприйнятно" буде дієвим.

5. Поважати особисті кордони кожного учасника спільноти і витримувати свої власні.

6. Формувати позитивне сприйняття різноманіття світу.

Рекомендації педагогам:

• Стежте за груповою динамікою класу, щоб вчасно виявляти випадки булінгу та реагувати на них.

• Якщо Ви вважаєте, що дитина стала жертвою булінгу, перш за все переконайтеся, що це дійсно цькування, а не локальний конфлікт.

• Заохочуйте дітей розповідати про свої проблеми вам або своїм батькам.

• Заохочуйте батьків виявляти проблеми спілкування та взаємодії дитини в колективі, звертатись до практичного психолога.

Новий закон, спрямований на протидію булінгу, що був ухвалений Верховною Радою 18 грудня 2018 року, передбачає чіткі алгоритми дій у разі цькувань.

Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда — Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Після отримання звернення дитини відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставини булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші особи.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.


Кiлькiсть переглядiв: 190

Коментарi